- жриця
- -і.Жін. до жрець.••
Жри́ця коха́ння книжн. — повія.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
жриця
Смотреть что такое "жриця" в других словарях:
жриця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вакханка — и, ж. 1) В античному світі – жриця бога Вакха, учасниця вакханалій (у 1 знач.). 2) перен. Жінка, нестримна у проявах своєї пристрасті, хоті … Український тлумачний словник
весталка — и, ж. Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості та зобов язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині … Український тлумачний словник
піфія — ї, ж. У Стародавній Греції – жриця віщунка у храмі бога Аполлона в Дельфах. || перен. Особа, що робить незрозумілі, двозначні висновки … Український тлумачний словник
кора — (корія) (грец. дівчина) Статуя жінки, зображеної у довгому хітоні та розташованої на високому постаменті (порівн. курос). Можливо зображалась жриця. Характерна для архаїчного мистецтва Стародавньої Греції. Інколи так називають підпору у вигляді… … Архітектура і монументальне мистецтво
корія — кора (корія) (грец. дівчина) Статуя жінки, зображеної у довгому хітоні та розташованої на високому постаменті (порівн. курос). Можливо зображалась жриця. Характерна для архаїчного мистецтва Стародавньої Греції. Інколи так називають підпору у… … Архітектура і монументальне мистецтво
вакханка — (в античному світі жриця бога Вакха), менада … Словник синонімів української мови
